Біолокаційні методи
Біолокаційні методи - це традиційні неінструментальні способи орієнтовного пошуку підземних вод, у межах яких використовують рамки, лозу, маятник або інші прості індикатори. Історично їх пов'язують із вибором місць для копання колодязів і буріння свердловин.
Водночас сучасна гідрогеологічна практика не розглядає біолокацію як науково підтверджений самостійний метод пошуку підземних вод. У професійній роботі її можна розглядати лише як орієнтовне попереднє спостереження, яке потребує обов'язкової перевірки інструментальними та геологічними методами.
Історично біолокацію застосовували при виборі місць для копання колодязів і буріння свердловин.
Метод не спирається на формалізовані інструментальні вимірювання і залежить від індивідуальної інтерпретації.
Він не дає даних про будову розрізу, глибину залягання порід, їх поширення чи водопродуктивність.
Будь-яке орієнтовне спостереження повинне бути обов'язково перевірене геологічними, геофізичними та буровими методами.
Що мають на увазі під біолокаційними методами
У традиційному розумінні йдеться про використання простих індикаторів - рамок, лози, маятника чи подібних засобів, через які, за прихильниками підходу, людина нібито реагує на приховані підземні водоносні зони.
Історичне використання
Такі підходи застосовувалися ще до поширення сучасних інструментальних методів і зазвичай були пов'язані з практикою пошуку місць для колодязів.
Water dowsing у міжнародній практиці
У міжнародному контексті біолокацію зазвичай ототожнюють із water dowsing - пошуком води за допомогою лозоходства або схожих дій.
Пояснення в межах традиції
Прихильники методу виходять із припущення, що людина здатна реагувати на приховані водоносні зони, а ця реакція проявляється рухом рамки або маятника.
Чому сучасна практика не вважає це самостійним методом
Немає достатнього наукового підтвердження для технічних рішень
Сучасна наукова та гідрогеологічна практика не розглядає біолокацію як науково підтверджений самостійний метод пошуку підземних вод. Вона не дає формалізованих параметрів, не визначає глибину залягання водоносних порід, не показує їх потужність, поширення або прогнозний дебіт майбутньої свердловини.
- результат не спирається на інструментальні вимірювання середовища;
- спостереження мають суб'єктивний характер і не є відтворюваними у геологічному сенсі;
- метод не може бути достатньою підставою для буріння чи проєктування водозабору.
На чому в професійній практиці базується вибір ділянки
У сучасних пошукових роботах перспективні ділянки для водозабору визначаються не інтуїтивно, а на основі комплексу перевірюваних даних.
Інформаційно-аналітичні матеріали
Враховуються геологічна будова, гідрогеологічні умови, рельєф, попередні звіти, наявні водопункти та матеріали раніше пробурених свердловин.
Польові спостереження
Аналізуються природні умови ділянки, морфологія, водопрояви, геоморфологічні елементи та інші ознаки, що мають реальне гідрогеологічне значення.
Геофізичні дослідження
Саме геофізика дозволяє інструментально оцінити будову середовища, локалізувати перспективні інтервали і зменшити ризик непродуктивного буріння.
Буріння та випробування
Остаточне підтвердження дають лише прямі методи: буріння, розкриття розрізу та подальші дослідно-фільтраційні випробування водоносного горизонту.
Яке місце біолокації може бути на практиці
Якщо такий підхід і використовується, то лише як допоміжне орієнтовне спостереження, а не як повноцінна частина професійного гідрогеологічного обґрунтування.
Лише допоміжна роль
Біолокаційні спостереження можуть бути лише додатковим, неформалізованим орієнтиром, але не основою для вибору точки буріння.
Обов'язкова перевірка
Будь-який результат такого спостереження має бути обов'язково перевірений інформаційно-аналітичними, польовими, геофізичними та буровими методами.
Не може бути підставою для технічного або проєктного рішення
У сучасній структурі пошуків підземних вод біолокаційні методи не можуть бути достатньою підставою для прийняття інженерних рішень, визначення параметрів свердловини чи планування водозабору. Реальну цінність мають лише ті дані, які можна перевірити через геологічну модель, інструментальні дослідження та буріння.
Якщо потрібно обґрунтовано вибрати місце для водозабору, орієнтовне спостереження має бути переведене в перевірювані дані
Для професійного рішення потрібні геологічні матеріали, аналіз ділянки, за потреби геофізика, а далі - буріння і випробування. Саме такий шлях дозволяє перейти від припущення до технічно підтвердженого результату.
Перейти до контактів
